Життя в кредит або три реальні історії

Читайте, чому не варто брати кредити та іпотеки на реальних прикладах з життя.

Історія перша

Це було майже три роки тому. Я взяла в кредит ноутбук за 8 тисяч гривень. Справно платила по 700 гривень на місяць, а потім раптом втратила роботу. На цей випадок у мене були відкладені гроші (пристойна сума), але, на жаль, гроші незадовго до мого звільнення вкрала дівчина, з якою я знімала квартиру.

Як я вижила – окрема тема. Батьків немає. Родичі в іншому місті і самі живуть від зарплати до зарплати. Друзів, здатних зайняти грошей на оплату квартири і кредит, у мене не було. Я влаштувалася на роботу, але поки стажувалася, поки влаштовувалася, поки отримала зарплату пройшло близько двох місяців. Були підробітки, але ще й їсти потрібно було. Отримала зарплату, ура! Думаю, ну добре – два місяці я не платила кредит, буду платити з відстрочкою і нічого не буде. Ось наївна. Виявляється, мені нараховували штраф за кожен (!) день прострочення.

Борг зростав з кожним днем і якби не мій чоловік, з яким я в той час тільки-тільки познайомилася, хто знає, чи змогла б я виплатити той кредит? Зараз у нас на двох два комп’ютери, один ноутбук (той самий) і один нетбук. Кредити і позики ми обходимо стороною. Мріємо про своє житло, але хочемо заробити на нього самі. І ми обов’язково купимо будинок! Без всякої іпотеки та розстрочки.

kreditІсторія друга

Можна сказати, що я легко gjзбулася свого кредиту. Так, переплатила, обійшовся він в 13 тисяч з гаком гривень, ну що ж. Без ноутбука мені б довелося в той час несолодко. З чоловіком знову ж, без нього б я не познайомилася. :) Нехай.

А ось моя подруга, якій прислали відразу дві кредитних карти, до цих пір не може впоратися з боргами. Вона просто зняла гроші і купила собі телефон. Потім одяг. Потім за квартиру заплатила. Потім туфлі купила. Ну, і так по дрібницях, то день народження у чоловіка, то у бабусі ювілей – подарунки купувала. З чоловіком розлучилися, з роботи звільнилася, відкрила приватного підприємця, але не склалося. Взяла кредит у банку, заплатила борги по кредитках. Але потім знову зняла з них гроші, щоб заплатити кредит банку. Потім, щоб віддати за квартиру. Знову за банківський кредит прийшов час платити. У результаті зараз вона винна трьом банкам, а зарплати ледве вистачає на оплату квартири та їжу. Батьків та багатеньких друзів у неї, як і у мене, немає.

Історія третя

Дівчина, яка є моєю колегою … Вони з чоловіком захотіли купити квартиру і взяли кредит. Тепер він працює на двох роботах і вона на двох. Плюс підробляють в Інтернеті і скрізь, де тільки можливо. Мені подобаються її слова: взявши кредит, ми як би отримали те, що ще не заробили. Ми порушили рівновагу. Щоб все налагодилося, треба дати зрозуміти Всесвіту, що ми намагаємося, ми не сидимо на одному місці. Ми стаємо кращими…

От якби кожен, хто взяв кредит так говорив. А то ж як виходить: кредит узяв, новим телефоном або там комп’ютером награвся і все … Краще не став, нічого нового не придумав, от і тягнуть одні борги наступні …

Прочитала сьогодні, що заборгованість по кредитах у українців зараз складають мільйони гривень – половина річного бюджету України! Відсотки у банків немаленькі, кожному хочеться похвалитися новим телевізором або меблями, от і ростуть борги. Не можна жити в кредит… Це вже не життя виходить…

Якщо, звичайно, ти не стаєш кращим, адже можна взяти кредит на освіту? Чому ні? Закордоном так і роблять. А у нас все більше телефони і шмотки купують …

Я вирішила, що ми самі заробимо на свій будинок, щоб без всяких там кредитів і проблем.

До речі, які у вас відносини з банками? Пишіть в коментарях!

Автор: Оля

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *