1 квітня – День сміху

Сміх – один на всіх!

Версій стосовно того, чому першого квітня заведено розігрувати родичів, друзів і колег, — безліч. Та чи знаємо ми принаймні найцікавіші?

Італійці вважають — бо на їхній землі за часів Стародавнього Риму цього дня відзначалося свято на честь божества Сміху.

Шанувальники екзотичної культури Індії стверджують: свято жартів з давніх-давен припадало у цій країні на 31 березня, звідси й поширилася традиція по всьому світу.

На думку французів, появу Дня сміху спричинив указ одного з їхніх монархів, згідно з яким підданих зобов’язували перенести святкування Нового року з 1 квітня на 1 січня. Тих же, хто чинив по-своєму, стало модно піднімати на кпини і величати “першоквітневими дурниками”.

А ось іще одне пояснення, яке виникло вочевидь у наших географічних широтах. Квітнева погода уславилася своїм непередбачуваним норовом. Не знаєш, чого чекати, — повені чи морозу. Наші пращури сподівалися задобрити й розвеселити вередливу природу жартівливим словом одне до одного і вдалим розіграшем.

Але чи важливо, звідки прийшов до нас День сміху? Головне — це гарний настрій, який він нам дарує. Пильнуймо тільки, щоб не зрадило почуття тактовності й смаку. Бо коли за часів Російської імперії жителі Петербурга вдосвіта були підняті на ноги набатом, який звичайно сповіщав про пожежу, а потім дотепник оголосив це першоквітневим жартом, — щось підказує: було йому й не до жартів, і не до сміху…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *